Зустріч 44
В честь дня доброти , разом з практичним психологом виготовили листівки. Та послухали цікаву інформацію про доброту .
Зустріч 43
Учасники зустрічі дізналися про ознаки та причини вигорання , а також мали можливість обговорити ефективні методи самопідтримки та відновлення ресурсу . Особливий акцен зробили на простих , але дієвих способах зняття стесу та збереження енергії в напруженому робочому середовищі . Разом з практичним психологом займалися орігамі , виготовленням кленового листочка .
Зустріч 42
В різних життєвих ситуаціях ми переживаємо різні емоції та почуття. І по-різному їх висловлюємо та проявляємо. У нашому закладі була проведена чергова зустріч інтервізійної групи в рамках проекту «Завжди поруч», де завдяки позитивному впливу арт-терапії працівники стабілізували емоційний стан та зняли напругу за допомогою малювання. Практичний психолог запропонувала помалювати ватними палочками осіннє дерево та послухати притчу .
ЗУСТРІЧ 41
Щоденна робота є досить великим навантаженням на психіку, тому що увесь час перед нами стоять нові й складні завдання, без часу на обміркування або розрахунку найбільш вдалого рішення. Разом з колективом ми дізналися про професійне вигорання, спробували заглянути у свій внутрішній світ, бути майстром свого життя – жити в гармонії з собою та світом. Практичний психолог запропонувала почати міні тренінг з вправи привітання "Мене цінують за ...". Послухати міні-лекцію для педагогів «СЕВ і його профілактика», помалювати з вправами "Дерево" та "Мій портрет у промінях сонця "
ЗУСТРІЧ 40
Щодня ми переживаємо різні позитивні та негативні емоції . Це нормально мати всі ці почуття, але ми також повинні знати способи, як дати раду їм.
Тому на черговій зустрічі колективу нашого закладу практичним психологом було запропоновано заповнити календар емоцій та побачити зони, в яких вони перебували на цьому тижні. Мали змогу подумати про те, що вони можуть зробити для себе, щоб перебувати у зеленій зоні.
ЗУСТРІЧ 39
Про те, що наші думки можуть матеріалізуватися, всі чули вже багато. І це дійсно так. Наші думки впливають на наш спосіб життя, на наш внутрішній і зовнішній світ.
Тому на черговій зустрічі "ЗАВЖДИ ПОРУЧ" нами були створені "ПТАХИ МИРУ". Кожен з нас міг наділити його своїми особливими якостями, використавши різні кольори. Нами були використані фарби та ватні палички, це дало можливість розслабитись та сконцетруватись на своїх думках.
ЗУСТРІЧ 38
Існує безліч різних видів і напрямів терапії мистецтвом. На черговому засіданні інтервізійної зустрічі «Завжди поруч» нами був використаний один з методів арт-терапії.
Мандали- це прадавнє мистецтво і сучасний спосіб гармонізації психоемоційного стану.
Традиційна форма малювання мандали, фокусується на особистому самовираженні та внутрішньому дослідженні. Це процес, в якому людина створює те, що відображає її внутрішнє “я”.
Зображення мандал можна зустріти в різних народів у різних культурах: на китайських бронзових дзеркалах, на бубнах сибірських шаманів, у схемах лабіринтів, в архітектурних композиціях. Мандала здавна має духовний сенс символічного відображення світу і психічної гармонії. Люди інтуїтивно навчилися заспокоювати свій розум і душу за допомогою зображень у колі, використовуючи їх як спосіб знову зблизитися з природою
ЗУСТРІЧ 37
Сьогодні в рамках проекту «Завжди поруч» практичним психологом нашого ЗДО була проведена медитація за для попередження емоційного вигорання. Всі працівники активно долучилися та спробували розслабитися. На нашу думку завершення тяжкого робочого тижня має виглядати саме так.
Сучасна людина отримує багато інформації кожен день: зустрічі, справи, турботи, інтернет, нові враження. І її мозок не завжди встигає обробити цю інформацію в умовах швидкого темпу життя. Але під час медитації мозок нічим не зайнятий, тому він починає «перетравлювати» цю інформацію і через це вам приходять ті думки і емоції, яким ви не приділили достатньо часу раніше. Немає нічого поганого, що ці думки приходять. Ви просто спокійно спостерігаєте, що відбувається, не втручаючись в нього. Нехай все йде своєю чергою: не приходять думки добре, приходять думки теж добре.
ЗУСТРІЧ 36"ПРОФЕСІЙНИЙ БАЛАНС"
Техніка «Коло балансу». Мета: сприяти усвідомленню стресових ситуацій на роботі та наявних ресурсів для їх подолання. Психолог наголошує, що професійна діяльність педагога пов’язана з багатьма стресовими ситуаціями. Тому важливо вміти знаходити баланс між неприємними моментами, пов’язаними з роботою, та ситуаціями, заради яких ми щодня приходимо на роботу. Учасники малюють коло, від якого, як промінчики сонця, відходять лінії стрілочки.
Стрілочки через одну спрямовані від/до кола. На стрілочках, що спрямовані від кола, необхідно написати ситуації, фактори, умови, на які витрачається особиста енергія та ресурси. На стрілочках, що спрямовані до кола, – ситуації, обставини, які ці ресурси поповнюють, приносять задоволення.
Обговорення.
· Чи всі «промінчики» вдалося заповнити?
· Що відчуваєте, коли дивитеся на своє сонечко?
· Які можливості маєте на роботі, щоб залишатися в ресурсі?
· Які висновки можете зробити після проведеної роботи? Психолог пропонує педагогам повторно оцінити свій стан за шкалою від 0 до 10, порівняти результати на початку та в кінці зустрічі, поділитися власними висновками.
ЗУСТРІЧ 35 "ЗАВЖДИ ПОРУЧ"
Ресурсна техніка «Місце сили».
Мета: підвищення ресурсності педагогів шляхом актуалізації приємних спогадів. 5 Пригадайте 5 найсвітліших спогадів вашого життя, пов’язаних з родиною, домом та природою… Не поспішайте. Пригадайте найменші деталі: скільки вам років, хто поряд, які у вас емоції, відчуття у тілі, які кольори, запахи і звуки навкруги. Відчуйте спокій та радість у своєму тілі. Ці спогади – місце вашої сили. Повертайтеся до них у складні хвилини свого життя, отримуйте ресурс та відновлюйтеся
Рефлексивне коло: Які мої потреби, почуття, емоції задовольняються в цих ситуаціях? Так, у нашому житті є те, на що ми можемо впливати, контролювати, керувати. Та досить часто стикаємося з тим, що від нас не залежить, але здатне діяти на нас, актуалізуючи ті чи інші потреби, емоції, почуття. Важливо вміти розрізняти ці моменти, усвідомлювати необхідність і можливість вчитися приймати, адаптувати або ж адаптуватися до того, що є поза моєю зоною контролю, відчути внутрішню силу для цього.
ЗУСТРІЧ 34
У колесі щоденної рутини ми втрачаємо саму суть життя, його найкращі моменти… І, в той же час, маємо дуже прості засоби захисту від подібних ситуацій.
Одним із таких засобів психологічного захисту, який людство створило багато віків назад, є медитація.
Нашим колективом сьогодні була вперше проведена практика медитації "На втілення бажань". Ми намагались досягти внутрішньої гармонії та усвідомлення своїх мрій. Віримо,що ця практика приживеться в нашому колективі і будемо використовувати її на далі.
ЗУСТРІЧ 33 "Емоційне розвантаження"
У нашому закладі була проведена чергова зустріч інтервізійної групи в рамках проекту «Завжди поруч». Використавши метод арт-терапії було досягнуто емоційного розвантаження працівників.
ЗУСТРІЧ 32 "Шукаємо ресурс"
Інформування та оволодіння техніками пошуку ресурсу. Як би це дивно не звучало в теперішній ситуації, наш ресурс навколо нас! Те, що надає нам сили, наснаги, витривалості, позитиву, радості, щастя, підтримує нас в складні моменти життя, зовсім поруч. Зараз ми в цьому переконаємось. Візьміть свої телефони, зайдіть в «галерею» і виберіть 4-5 фотографій, які можуть бути вашим ресурсом: дивлячись на них, ви відчуваєте щастя, любов, захоплення, відчуття спокою, які можуть вас підтримати (або підтримували) в складні моменти. Це можуть бути фотографії з минулого (якщо вони не роблять вам боляче), а можуть бути фотографії сьогодення. Обирайте самі. Відстежуйте, що ви відчуваєте. Покладіть їх в окрему папку і дайте їй назву. Наприкдад: «Мій ресурс», «Моя підтримка», «Що я люблю»… тощо). Ці папки можна поповнювати наступними фотографіями, які будуть вам допомагати, підвищувати настрій.Частіше їх переглядайте. Будьте в ресурсі.
ЗУСТРІЧ 31«Опановуємо інтрузивні спогади»
Вправа «Психологічна стабілізація». Будь-який рух сприяє виробленню гормону дофаміну, що не тільки піднімає настрій, а й стимулює концентрацію уваги, впливає на мотивацію. Пропоную розпочати зустріч з рухливої вправи: вам необхідно за командою підняти – опустити руки. Повторити 3-4 рази.
ІІ частина – Інформування, оволодіння техніками переключення уваги під час неприємних спогадів. Людина, яка пережила травматичну ситуацію, з часом може продовжувати згадувати про неї. Дуже часто ці спогади є неконтрольованими і виникають поза її бажанням. Такі мимовільні спогади називаються інтрузивними.
Як і реальна ситуація, через яку пройшла людина, спогади так само є дуже болючими, викликають страх, злість, емоційну напругу. Інтрузивні спогади можуть виникнути раптово і в день, і в ночі у вигляді кошмарів через тригери – образи, об’єкти, події, які так або інакше пов’язані з пережитою ситуацією і нагадують про неї. Іноді в голові у людини виникають не спогади, а нав’язливі думки, переживання. Це викликає почуття власної «ненормальності».
Для опанування таких спогадів, заспокоєння викликаних негативних емоцій існує чимало технік. Однією з таких технік є техніка «Сейф».
ЗУСТРІЧ 30 «Техніки для психоемоційної стабілізації».
Інформування і оволодіння техніками, що знижують втому, напругу, підвищують пізнавальну активність. За даними психологічних досліджень, 75% опитаних батьків зазначають, що з початком війни їх діти демонструють постстресову симптоматику, зокрема: швидку втомлюваність, низький пізнавальний інтерес, зниження успішності, емоційну нестабільність, плаксивість, тривожність, страхи, роздратування, конфліктність, спонтанні вияви агресії, порушення поведінки, непослух, непосидючість, порушення сну, харчування тощо. Означені емоційні та поведінкові порушення виявляються в усіх сферах життєдіяльності дитини і зумовлені пережитим стресовим станом через війну. Сприяння їхній психологічній стабілізації, зниження тривожності, підвищення пізнавальної активності є важливим завданням роботи для дорослих, зокрема, педагогів. Досягти цього можна, проводячи під час освітнього процесу психологічні п’ятихвилинки з використанням спеціальних технік і вправ.
ЗУСТРІЧ 29«Курс на позитивне мислення».
Інформування та оволодіння технікою «Сильні думки».
Продовжуючи нашу зустріч, я б хотіла зачитати вам вірш Ліни Костенко: На світі можна жить без еталонів, По-різному дивитися на світ: Широкими очима, з-під долоні, Крізь пальці, у кватирку, з-за воріт. Від того світ не зміниться ні трохи, А все залежить від людських зіниць: В широких відіб’ється вся епоха, У звужених – збіговисько дрібниць.
Як ви можете прокоментувати цей вірш? Яка думка ховається між рядками філософської творчості? (Є позитивні та негативні моменти в нашому житті, і важливо звертати увага на те, що має значення та залишає приємний відбиток в душі. Важливо, дивитись на світ через призму добрих вчинків, позитивних емоцій.) Наше життя наповнене позитивними і негативними думками та емоціями. Ні для кого не секрет, що позитивні емоції сприяють внутрішній психологічній гармонії, негативні – призводять до психологічної дезорганізації, тому хворобливо переживаються людиною, і вона не бажає пережити їх знову.
ЗУСТРІЧ 28 «Якщо складно заснути. Профілактика порушень сну».
Якщо ви відчуваєте, що складно засинати, важливо, по-перше, переконатися, що це не пов’язано зі станом вашого здоров’я та/або прийомом ліків (якщо так – варто звернутися до лікаря), а, по-друге, спробувати дотримуватись наступних рекомендацій:
1. Обмежте потік новин та доступ до гаджетів за дві години до сну: - відкладайте телефон, планшет, не сидіть за комп’ютером; - не переглядайте новини, не обговорюйте складні ситуації та напружені події дня – відкладіть це до ранку.
2. Підготуйтеся до сну та організуйте простір: - не переїдайте перед сном (останній прийом їжі має бути за 2–3 години до сну); - випийте теплої води або теплого чаю; - облаштуйте ваше спальне місце, щоб воно було для вас зручним та приємним; - вимкніть світло, побудьте в тиші.
3. Відслідковуйте думки: - уявіть, що ви на пероні, а ваші думки – це потяги, які проїжджають повз, не затримуйтесь на них, помічайте та відпускайте; - якщо погані думки не полишають вас, спробуйте уявити своє безпечне, особливе місце, в якому вам добре, там вас оточують приємні речі, запахи, люди; уявіть себе там, відслідкуйте, як змінюється ваш стан та настає спокій.
4. Розслабте ваше тіло, зробіть декілька релаксаційних вправ: - сядьте зручно, обіпріться спиною, прислухайтесь спочатку до звуків, які на відстані від вас, а потім – до звуків, які поруч з вами; далі перемістіть фокус вашої уваги на ваше дихання, відчуття в тілі: уявіть, що ваше тіло наповнюється теплим променем і розслабляється, відпускаючи напругу і втому;
5. Контроль імпульсів. Методика полягає у налагодженні зв’язку між ліжком і сном людини, аби покращити якість сну. Люди, які дотримуються цієї методики, повинні: - лягати спати лише тоді, коли втомилися, і вставати з ліжка, якщо не заснули впродовж встановленого часу (як правило, 15-20 хвилин).
6. Парадоксальний намір. Ця техніка має досить неоднозначні результати досліджень, тому про ефективність говорити важко. Однак спробувати все ж варто, особливо якщо інші методики не працюють. Суть полягає в тому, щоб іти від протилежного. Лягти в ліжко й зосередитися на думці про те, що вам не можна засинати.
7. Створюйте ритуали: - виходьте на вечірню прогулянку, дихайте свіжим повітрям; - 10 хвилин посидіть в тиші, ні про що не думаючи; - займіться йогою; - зробіть теплу ванну, запаліть свічку, на зап’ястя можете капнути ефірного масла, яке є для вас приємним, розслаблюючим; - пригадайте три найприємніші моменти дня, від яких вам захочеться посміхнутися тощо
.
ЗУСТРІЧ 27 "ЯК ПОЗБУТИСЯ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ"
1. Робота з думками. Тут варто перерахувати ті аспекти проблеми, які дають змогу нам поглянути на проблему під іншим кутом. Наприклад. Ви виїхали з сім’єю в більш безпечне місце, але картаєте себе за те, що багато хто лишився у небезпеці, а у вас все відносно добре, тому ви чуєтесь зрадником. Тож варто проаналізувати проблему та прописати основні позиції стосовно того, що відбулося. Спробуйте поставити собі запитання про переваги вашого рішення виїхати. Причому про переваги у широкому розумінні. І перерахуйте ці переваги. Наприклад: - Подбав(-ла) про фізичне та психічне здоров’я дітей. Діти не сидять постійно під обстрілами. Адже це батьківська місія. Ми несемо відповідальність за життя і безпеку наших дітей. Наші діти – майбутнє країни. -
2. Поведінка. Коли завершили роботу з думками, то можемо переходити до поведінки. Якщо продовжити той приклад, яким ми щойно обговорювали, то подумайте, що конкретно ви готові й можете зробити для людей, які лишились на тих територіях. Можливо, доєднатись до волонтерської роботи. Можливо, задонатити якомусь фонду для допомоги ЗСУ. І так далі. Тобто чіткі кроки, які допоможуть вам відчути свою причетність до справи. І пам’ятаймо, те, що ми працюємо і сплачуємо податки, – це також допомога країни. Такі дії частково дають змогу повернути відчуття контролю та впоратись із почуттям провини.
ЗУСТРІЧ 26 "РЕФРЕЙМІНГ АБО ЯК ПОДИВИТИСЬ НА СИТУАЦІЮ ПО-ІНШОМУ"
Будь-яка думка може існувати в своїх рамках (фреймі), і за допомогою проголошення цієї думки трохи по-іншому вона набуває іншого змісту. Два слова: «Шпигун» і «Розвідник» сприймаються по-різному, але сенс у цих слів абсолютно однаковий. Таким же чином діє метод рефреймінгу.
https://vseosvita.ua/library/embed/0100d3g8-d344.doc.html
Вправа «2 погляди»:
Учасникам пропонується розглянути картинки-ситуації (за вашим бажанням ви можете підібрати сюжетні картинки, або взяти колоду МАК на ваш смак) та подивитися на них очима песиміста та оптиміста.
Будь-яка ситуація, задача, проблема має дві сторони: негативну та позитивну. Якщо песиміст побачить можливість, він вирішить, що це проблема. А якщо оптиміст побачить проблему, він вирішить, що це можливість.
Візьмемо олівець. Одна сторона вказує на позитив, інша(тупа) – на негатив.
Учасники крутять олівець. Якщо олівець до учасника випав тупою стороною, він називає негативну сторону ситуації/якості, а якщо гострою – називає позитив. Ситуації відображено на слайдах. Можна замість олівця взяти монетку за принципом «Орел-решка».
Ситуації та якості:
-
Людина часто змінює свою думку ( Позитивне: людині притаманне гнучке мислення, вона мобільна. Негативне: Вона непостійна, підлаштовується під ситуацію, хамелеон.)
-
Людина, яка має свою точку зору ( Позитивне: відверта, вільна, смілива людина. Негатив: нестримна, всезнайка, вискочка, егоїст)
-
Емоційно-чутлива людина ( Позитивне: чуйна, добра, емпатійна людина. Негативне: нюня, розмазня)
-
Людина, яка швидко «вибухає» ( Позитивне: людина не тримає в собі негативу. Негативне: нестримна, невихована людина)
-
ЗУСТРІЧ 25 "КІНЕЗІОЛОГІЯ - ЗАПОРУКА СТРЕСОСТІЙКОСТІ"
Кінезіологія – це наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я через рухові вправи. За допомогою прийомів кінезіології зміцнюється здоров’я, оптимізуються основні психічні процеси (пам’ять, увага, мислення, мова, слух, уява, сприйняття), підвищується розумова працездатність, поліпшується психоемоційний стан. ІІ етап – Інформування та оволодіння кінезіологічними техніками.
Вправа «Вухо – ніс».
Автор книги «Гімнастика для мозку» Пол Денісон запевняє, що завдяки простим вправам мозок насичується киснем, в ньому утворюються нові нейронні зв’язки, стабілізується робота лівої та правої півкуль. Кілька хвилин на день – і результат не змусить на себе чекати.
Вправи рекомендовано поступово ускладнювати:
·прискорювати темп;
·виконувати з легко прикушеним язиком і заплющеними очима (вимкнення мовного і зорового контролю);
·підключати рухи очей і язика до рухів рук;
·підключати дихальні вправи і метод візуалізації.
Ці вправи можна виконувати як дорослим, так і дітям, вони бадьорять, тонізують, знімають втому, допомагають впоратися з небажаною в даний момент сонливістю, загострюють увагу і пам’ять, а також значно підвищують здатність концентруватися на виконуваній роботі. Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою рукою за ліве вухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, плеснути в долоні, потім поміняти положення рук «з точністю до навпаки».
Вправа «Слон». Це одна з найбільш інтегруючих вправ «Гімнастики мозку» Пола Деннисона. Вона активізує і балансує всю цілісну систему організму «інтелект – тіло», покращує концентрацію уваги. Отже, вухо щільно притиснути до плеча. Одночасно витягнути одну руку, як хобот слона, і почати малювати нею горизонтальну вісімку, починаючи від центру зорового поля і йдучи вгору проти годинникової стрілки. Очі стежать за рухами кінчиків пальців. Потім змінити руки. Вправу виконувати повільно, по 3-5 разів кожною рукою.
Вправа «Кулак – ребро – долоня». Ця вправа поліпшує розумову діяльність, синхронізує роботу півкуль, сприяє запам’ятовуванню, підвищує стійкість уваги. Три положення руки, що послідовно змінюються: 1) долоні стиснути в кулак; 2) покласти долоню ребром; 3) розпрямити долоню на площині столу. Виконується вправа спочатку правою рукою, потім лівою рукою, потім двома руками разом. Повторити 8-10 разів.
Вправа «Метелик». Знімає напругу в м’язах шиї, плеч. Оптимізує роботу головного і спинного мозку. Кисті злегка стулити в кулаки і прикласти їх до попереку. Лікті створюють у суглобах кут приблизно 90 градусів. Відведіть лікті назад, потім приведіть у вихідний стан, ніби махаючи крильцями (8-10 разів).
Вправа «Ліхтарики». 39 Покласти кисті на стіл. Одна – стиснута в кулак, інша лежить на столі долонею. Одночасно змінювати положення рук (якщо права в кулаці, а ліва – долоня, то змінити на: права – долоня, ліва – кулак і так далі).
Вправа «Кільце». Піднімаємо вгору обидві долоні і починаємо перебирати пальці на обох руках, поєднуючи в кільце з великим пальцем по черзі вказівний, середній, безіменний та ін. Виконується спочатку правою рукою, потім лівою, потім обома. Ведучий змінює темп виконання, то прискорюючи, то сповільнюючи його.
Вправа «Дзеркальне малювання». Покласти на стіл чистий аркуш паперу. Взяти в обидві руки по олівцю. Почати малювати одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери, цифри. При виконанні цієї вправи розслабляються очі і руки. Коли діяльність обох півкуль мозку синхронізується, помітно збільшиться ефективність роботи всього мозку. До речі, в кінезіології є такий цікавий прийом, не тільки корисний, але і захоплюючий. Більшість з нас виконують рутинні щоденні фізичні дії правою рукою (лівші – лівою). А що, якщо поекспериментувати, пробуючи чистити зуби, зачісуватися, брати в руки ті або інші предмети і так далі, іншою рукою? Дослідження показують, що виконання звичайної дії «незручною» рукою активізує нові ділянки мозку і допомагає розвивати нові контакти між клітинами мозку.
ЗУСТРІЧ 24 "МРІЇ-МОТИВАТОРИ ЖИТТЯ"
1 етап – «Потурбуйся про себе».
Пропоную помріяти і дати відповідь на запитання: Що я зроблю після війни? Прислухайте, як змінилася ваша енергія при цьому. Як гадаєте, чому?
2 етап – Інформування та оволодіння техніками. Сьогодні поговоримо про важливі речі. Про наші заповітні мрії та бажання, про те, як досягти свою мрію. Про те, чи доречно мріяти під час війни. Як дорослі можуть допомогти дітям і дозволити собі зберегти здатність мріяти.
Мрії – це наші думки, бажання, які здаються нам недосяжними. Це перший крок до мети. Це сила, це сенс життя. Це наш мотиватор.
Мрії – це «паливо» для нашого життя. Вони пов’язують наше теперішнє і майбутнє та дають надію. Надія та мрії – один із ресурсів нашого воєнного часу і важливо дозволити собі ним користуватись.
Стрес та травматизація звужують наше відчуття реальності. Чим більший рівень стресу та травматизації – тим більше ми сфокусовані на минулих переживаннях, які постійно відображаються у нашому теперішньому. А мрії – про майбутнє, це перенесення фокуса уваги, рух уперед. Це створення простору відновлення. Тому мрії та творчість саме зараз – це «терапевтичний інструмент». Вони розширюють наш внутрішній простір. Мрії наближують майбутнє, особливо, якщо ми ще й додаємо до них план дій.
Саме зараз нам важливо відновлювати зв’язок: минуле (мої здобутки, мої напрацювання, мої якості) – теперішнє (те, що я вмію, прагну, знаю про себе та світ саме зараз) – майбутнє (світ та я, яким я хочу бути, чим займатися).
Чому зараз складно дозволити собі мріяти?
1. Тому що є розчарування, що минулі мрії не здійснились. Що робити: дітям важливо відчути нашу підтримку: «Так, шкода, що саме ця мрія не здійснилася. Ти так цього хотів. Мені самій так важко примиритися з тим, що не здійснилося. Але.... Можливо вона зміниться і стане новою мрією. Давай з тобою помріємо про....». Багато дітей та дорослих розчаровані та болісно переживають втрату мрій та нездійсненних планів. Мрія може не здійснитись саме так, як ми хотіли, але нам важливо зберегти надію.
2. Тому що є почуття провини. Мрії, радість під час війни можуть підсилювати відчуття провини того, що ми вижили. Що робити: важливо розповідати дорослим та дітям про те, що радість – це енергія. Радість пов’язана з роботою нейрогормонів, що додають нам відчуття безпеки, спокою, розслаблення. Ця енергія нам дуже потрібна для відновлення. І це наші ліки. Мрії пов’язані з позитивними емоціями, і нам потрібно приймати «вітаміни мрій та радості».
3. Тому що бажати тільки для себе – це може вважатись за егоїзм.
Що робити: розповідати про те, що тільки коли ми піклуємося про себе, ми можемо відчути потреби та піклуватись про інших. Дозволити собі мріяти – це теж піклування, бо це повернення собі цілісності, контролю. У нашому житті є важливі сфери, а в кожній сфері є свої потреби: тілесність (їжа, спорт, сон, вода, вітаміни, кисень); реалізація (розвиток, для дитини – навчання); контакти (близькість); уява (сфера творчості, мрій, цінностей).
4. Тому що коли ми переживаємо травматичний досвід, у нас страждає когнітивна сфера і уява зокрема. Що робити: дитина повернеться до творчих дій та знов почне мріяти, коли відновиться відчуття безпеки. А безпека для неї – це і наша присутність та надійність, і рутини в нашому житті, і можливість хоч щось проконтролювати, і наскільки можливо – передбачуваність. Ми можемо їй це дати.
5. Тому що може здаватись, що мрії взагалі зараз недоречні, а мрія може бути тільки про Перемогу. Що робити: казати про те, що велика Перемога складається з великої кількості наших особистих перемог.
6. Тому що може здаватись, що мрії позбавляють нас відчуття контролю та відводять від реальності. Що робити: важливо питати себе та дітей: що ми можемо робити для наближення мрії? Розповідати дитині, що мрія – це наче енергія, яку ми втілюємо в реальність своїми діями. Що ми можемо зробити першим кроком? Це може бути і малюнок мрії, і створення плану щодо її реалізації, і крок до вивчення нового.
Техніка «Сходинки мрій». Ми можемо запропонувати дитині пройтись «сходинками мрій» та помріяти не тільки для себе, але й для інших: Мрія для себе Мрія для найближчих Мрія для родини Мрія друзів – однокласників – сусідів – громади Мрія для міста Мрія для країни Мрія для світу Ми, дорослі, створюємо простір і даємо дозвіл на будь-які прояви дитини. Розмова про мрії. Розмову про мрії можна почати зі слів: «А знаєш, про що я мрію саме зараз?» «А що ти зробиш першим, коли почуєш слово «Перемога!»?» «А якби у тебе була чарівна паличка, щоб ти начаклував/ла?» Важливо пам’ятати, що мрії сучасних дітей можуть бути більш матеріальними. А ще саме зараз, щоб відчути більше опори, заземлення, діти та дорослі можуть мріяти та казати про матеріальні, реальні речі. Це додає упевненості.
Також нам важливо сформувати зв’язок: мрія – дія. Саме дія – можливість на щось впливати – додає нам сили контролю. Між тим, що залишиться мрією, а що стане реалізованим – залежить від наших дій. На цьому етапі можна використовувати різні техніки постановки цілей та їх реалізації.
ЗУСТРІЧ 23 "ЯК ПОПОВНЮВАТИ ВЛАСНИЙ РЕСУРС?"
Вправа «Мої ресурсні заняття». У період кризи, травми, війни ми часто почуваємося беззахисними й слабкими, наша внутрішня дитина хоче завмерти, сховатися з головою під уявну ковдру від нескінченних проблем воєнного часу, бо здається, ці жахіття не скінчаться ніколи. Проте ми вже дорослі, а всі психологи єдині: заради збереження ментального здоров’я та працездатності людина навіть не може, а мусить шукати способи розрядки, заспокоєння та радості саме в складні часи. Тому 29 пропоную визначитися з тим, що допомагає саме вам наповнюватися енергією і скласти список таких речей та дій. І коли у вас не буде сил або «опустяться руки» поверніться до цього списку і виконайте декілька пунктів. Після цього побачите – життя налагоджується. Бережіть себе!
ЗУСТРІЧ 22 "ЩО МИ МАЄМО ЗНАТИ ПРО ГНІВ ТА ІНШІ "ПОГАНІ" ЕМОЦІЇ?"
Навчитися відреагувати гнів допоможуть ігри і вправи:
1. «Видихнути хмару» – уявити, що вдихнули хмару і видихнути її зі звуком, можна з грозою та блискавкою (ми розкриваємо руки – показуючи, який розмір хмари ми вдихаємо, а на видиху видаємо звук, та зводимо руки, «зменшуємо» розмір хмари, долоні в кінці видиху з’єднуються, мов у хлопку. Можливо супроводжувати видих тупотінням ніг).
2. «Собаки» – «перетворитися» на добрих собачок, що вихляють хвостиками, потім, злих собак, що гарчать один на одного. А потім знову перетворитися на добрих собак, що принюхуються та знайомляться.
3. «Клац-клац» – клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, показувати зуби і гарчати, як тигри. Перетворитися на людей.
4. «РРРРР» – перетягувати тканину, тримаючи в зубах.
5. «Докричатись до Місяця»: якщо є можливість проявляти голос в повну силу. Уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам (можна кричати з різних кутів кімнати один одному, можна спрямовувати звук «далеко-далеко»).
6. Дражнилка «Огірок-редиска».
7. «Плювалки» – виплюнути, видути з трубочки горошину в будь-яку ціль (плювати у людей і один в одного не можна).
8. «Лети!». Дути один на одного, як на перо. Дозволити собі дути на дорослого, щоб його «здути» з місця.
9. «Товкалки». «Відштовхнути повітряною хвилею» дорослого (партнера з гри), зробивши «відштовкуючи» жест руками. Партнер має «відлетіти».
10. «Бій подушками» (якщо дозволяє простір).
11. «Борці сумо» – засунути подушку під футболку і штовхатися, подушка пом’якшуватиме удар.
ЗУСТРІЧ 21"ЯК ШВИДКО ТА ЕФЕКТИВНО НАДАТИ ДОПОМОГУ ДИТИНІ ПІД ЧАС ІСТЕРИКИ"
· Достатньо уявити себе «без кісток»: ніби замість м’язів – пластилін чи гума.
· Уявіть своє тіло піджаком, що висить на вішаку.
· Порухайте тілом, яке вільно висить на єдиній опорі – хребті.
· Відчуйте, як вільно гойдаються руки, плечі, тазовий пояс, коли ти рухаєш хребтом.
Алгоритм дій дорослого, коли у дитини істерика
1. Стабілізуватись самому: взяти в руку якусь річ, спертися на спинку стільця чи стіну. Зараз наших сил та опори може не вистачати.
2. Бути в контакті з дитиною. Не переривати контакт.
3. Якщо у дитини істерика, вона не чує наших умовлянь, погроз та нотацій. Потрібно надати підтримку почуттям дитини, назвати почуття дитини: «Ти злишся? Ти сумуєш? Зараз зовсім складно? Ти втомилась?». Намагатись озвучити потребу дитини. Істерика потребує нашої уваги, часто – наших рук та обіймів: «Давай я візьму тебе на руки! Мені теж хочеться додому. Якщо б я могла, я б для тебе…».
4. Якщо це маніпуляція – бути в контакті, почути потребу, але дати зрозуміти, що маніпуляція не пройде.
5. Якщо дитина мала – допустимо перефокусувати увагу.
6. Тільки після того, як контакт відновлено та потреба дитини почута й усвідомлена, можна розпочинати раціональний діалог. Почати переказувати те, що було до початку істерики і вести розмову до раціонального висновку.
7. У істерики є інерція – вона не може припинитися одразу ж.
8. Продумати й напрацювати практики, що робити після істерики, щоб не було відчуття втрати близькості: обіймашки, гра в мізинчики, т.д. Запропонуйте їй декілька варіантів і запропонуйте обрати той, який їй більше до вподоби. Пропонуйте варіанти страв, ігор, у які ви з нею гратимете, а також занять для її дозвілля. Завдяки таким діям дитина буде певною, що на неї зважають, а не ігнорують.
ЗУСТРІЧ 20.ЯК ОВОЛОДІТИ ТЕХНІКОЮ ДЖИН ШИН ДЖИТСУ
Згідно з вченням Джин Шин Джитсу, кожен із пальців на руці відповідає за певну емоцію.
•Великий палець відповідає за відчуття тривоги.
•Вказівний відповідає за страхи, аж до фобій.
•Середній – відповідає за гнів. Стреси, агресія, злість – руйнівні емоції для організму.
• А за допомогою мізинця, як не дивно, можна контролювати почуття впевненості в собі.
Отже, щоб відновити внутрішній баланс і погасити негативні емоції, потрібно обхопити палець руки і потерти його достатньо інтенсивно, роблячи масаж фалангів протягом 2-5 хвилин. Потім охопити палець так, щоб відчути в ньому пульсацію. Якщо ви відразу відчуваєте пульс, утримуйте палець, поки пульс не сповільниться. В залежності від того, на що треба вплинути, вибираємо потрібні пальці. Потім повторити те ж саме на другій руці. А якщо в душі вирує ураган, спробуйте притиснути великий палець до центру іншої долоні на 2 хвилини. Ви відразу відчуєте себе спокійніше.
ЗУСТРІЧ 19. ЯКИЙ ЧІТКИЙ АЛГОРИТМ ДІЙ ЩОДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ?
1. Пояснити дитині, що відбувається, щоб нормалізувати її стан. Можна побудувати розмову таким чином: «Я бачу, що ти боїшся. Так, це ж дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що про нашу безпеку дбають. І нам потрібно подбати про себе, тому ми йдемо в безпечне місце».
2. Підтримати малечу: «Я з тобою – і буду з тобою весь час». Рекомендовано запропонувати дію, запитати: «Хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку?» Важливо, щоб дитина не почувалася безпорадною, натомість мала відчуття, що може вплинути на ситуацію: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки.
3. Поспілкуватися з дитиною після того, як загроза минула. Після скасування повітряної тривоги дорослому треба обов’язково наголосити на цьому: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був/була таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків, але ми впорались. Я пишаюсь твоєю стійкістю та піклуванням про іграшку/ молодшого брата чи сестру/ про себе самого».
4. Окрім того, для заспокоєння можна пограти з дитиною в терапевтичну гру: розтерти вуха й уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю те, що їм заважає; або уявити себе собакою, який щойно вийшов з води та струшує з себе всю воду. Після цього запитати у дитини про те, що їй би хотілося робити після того, як вона вийде з укриття.
ЗУСТРІЧ 18. ЩО ТАКЕ СТЕРЕОТИПИ? ЯКА ЇХ РОЛЬ?
ЗУСТРІЧ 17. ЯК ВИХОВАТИ ТОЛЕРАНТНІ ВЗАЄМОСТОСУНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ?
ЗУСТРІЧ 16. ЧОМУ САМОСПІВЧУТТЯ ТАКЕ ВАЖЛИВЕ?
ЗУСТРІЧ 15. ЯК ЗУПИНИТИ СИЛЬНУ ХВИЛЮ ЕМОЦІЙ? МЕТОДИКА ТІПП
ЗУСТРІЧ 14. ПСИХОЛОГІЧНІ ТРАВМИ. ЯК ДОПОМОГТИ?
ЗУСТРІЧ 13 .Реакції дітей на травматичні події і способи допомоги.
Діти віком до 6 років
- Не переносить розтаання з батьками´
- Має проблеми з харчуванням´
- Не говорить так добре, як раніше, втрачає навички´
- Поводиться необережно, робить щось небезпечне для себе´
- Чогось лякається, чого не боявся раніше´
- Здається «гіперактивним»´
- Грає агресивно, говорить про жахливі речі, що бачив´
- Став вимогливим, командує вами, «упирається»´
- Став дратівливим, гнівається, багато кричить´
- Ударює вас´
- Каже, що ви у всьому винні, «Забирайся, я тебе ненавиджу»´
- Поводиться так, ніби не відчуває жодних почуттів´
- Багато плаче´
- Сумує за людьми, яких більше не бачить після біди´
- Сумує за речами, що загубилися під час біди´
Малюки знають, що не можуть самі себе захистити. І коли трапляється нещастя, вони відчувають себе ще більш беззахисними.
Що робити?
Запевнити дитину, що ви та інші дорослі зможете її захистити.
Частіше обіймайте її, беріть за руку, садіть до себе на коліна. Будьте максимально спокійні, спілкуючись з дитиною. Спробуйте не говорити з нею про свої страхи. Слідкуйте за тим, щоб дитина випадково не почула про ваші страхи і побоювання, коли говорите по телефону з іншими людьми. Допоможіть їй повірити, що ви не залишите її і будете захищати. Доступною мовою завірте малюка, що повернетеся, коли залишаєте його самого. Розповідайте, коли саме збираєтеся повернутися додому. Намагайтеся не спізнюватися.
Не втомлюйтеся пояснювати дитині, що все закінчилося, ви – повз небезпекою. Закликайте ділитися своїми почуттями та емоціями: «Підійди до мене, візьми мене за руку, якщо тобі страшно. Так я зможу дізнатися, що ти хочеш мені щось сказати». Поясніть різницю між подією і спогадом про неї. Якщо дитина боїться залишатися вночі в своїй кімнаті або спати наодинці, якщо їй сняться жахіття, стежте, щоб перед сном малюк не перенапружувався, поясніть – «жахи походять від наших думок, коли ми боїмося, а не від реальних подій».
Можна пояснити, що жахіття трапляються після пережитої важкої події, а потім зникнуть. Можлива така реакція дитини, як відкат до більш ранньої стадії розвитку, вона може проявлятися як смоктання пальця, нічне нетримання сечі, бажання посидити на ручках. Така поведінка може зберігатися якийсь час після нещастя. Важливо не критикувати дитину, не говорити: «Ти поводишся, як маленька!» . У разі нічного нетримання міняйте одяг та постільну білизну без коментарів.
ЗУСТРІЧ 12. ТЕМА"ТИП ТЕМПЕРАМЕНТУ І СТРЕСОСТІЙКІСТЬ"
ЗУСТРІЧ 11. ТЕМА"ТРИМАТИ СЕБЕ В РУКАХ АБО ЯК НЕ ДАТИ ЕМОЦІЯМ СЕБЕ ЗРУЙНУВАТИ"
ЗУСТРІЧ 10. ТЕМА:" ПАНІЧНА АТАКА: ЩО ЦЕ І ЯК ВІДРІЗНИТИ ВІД СЕРЦЕВОГО НАПАДУ?"
ТЕХНІКА "ЯКОРІ РЕАЛЬНОСТІ"
ЗУСТРІЧ 9. ТЕМА:"ЯК ПСИХОЛОГІЧНО ПІДГОТУВАТИ ДІТЕЙ ДО ПОВІТРЯНИХ ТРИВОГ"
ЗУСТРІЧ 8. ТЕМА:"СТАБІЛІЗАЦІЙНА ПРАКТИКА, ЩО ПОВЕРТАЄ СИЛУ Й РЕСУРС"
ЗУСТРІЧ 7. РАНКОВЕ КОЛО. ТЕМА:"ЯК БУТИ З АГРЕСІЄЮ У ДІТЕЙ?"
ЗУСТРІЧ 6. РАНКОВЕ КОЛО. ТЕМА:"ЯК ПОЗБУТИСЯ НЕКОРИСНИХ ДУМОК"
Для роботи із тривожними думками рекомендуємо використовувати такий алгоритм:
1. Опишіть ситуацію, що викликає у вас занепокоєння.
2. Перерахуйте тривожні думки, які виникають щодо цієї ситуації.
3. Розташуйте ці думки за ступенем вірогідності відповідності реальній ситуації (від більш реальних до менш реалістичних).
4. Придивіться до думок, в яких є високі шанси на втілення в житті. Подумайте, на які життєві обставини ви в змозі вплинути?
5. Складіть план дій: що будете робити в разі розвитку подій за найгіршим і найкращим сценарієм.
6. Знайдіть та запишіть думки, які додають сил, ресурс, надію на позитивний результат. Аналізуючи тривожні думки, важливо усвідомити, що це лише думки, а не реальність. Якщо вам складно об`єктивно оцінити проблему — спробуйте побачити її очима іншої людини (батьків, друга, публічної особи, яка є для вас авторитетом, або навіть кіногероя).
ЗУСТРІЧ 5. РАНКОВЕ КОЛО. ТЕМА:"ЗМЕНШУЄМО НАПРУГУ"
ЗУСТРІЧ 4. РАНКОВЕ КОЛО. ТЕМА:"ДОРОСЛІ В РЕСУРСІ ЗАРАДИ ДІТЕЙ"
МЕТА: УСВІДОМЛЕННЯ ПЕДАГОГАМИ ВЛАСНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ В СИТУАЦІЇ СТРЕСУ.
1 ЕТАП - "ПОТУРБУЙСЯ ПРО СЕБЕ". ВПРАВА "ДОДАЙ РАДОЩІВ".
2 ЕТАП - ІНФОРМУВАННЯ ТА ОВОЛОДІННЯ ТЕХНІКАМИ РОЗСЛАБЛЕННЯ.
ЗУСТРІЧ 3. РАНКОВЕ КОЛО. ТЕМА:"АКТИВНОСТІ З ДІТЬМИ В УКРИТТІ".
ГІМНАСТИКА ДЛЯ ОЧЕЙ : https://youtu.be/8gvoPGoxnxA
ПАЛЬЧИКОВА ГРА РУХАНКА : "РЕЛАКСАЦІЯ": https://youtu.be/vSoiac7L_o0
ЗУСТРІЧ 2. ЗАСІДАННЯ ІНТЕРВІЗІЙНОЇ ГРУПИ. ТЕМА: "АНТИСТРЕС".
ЗУСТРІЧ 1. РАНКОВЕ КОЛО. ТЕМА: "ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ"
