Харчування в закладах дошкільної освіти: що змінюється
Реформа шкільного харчування, ініційована дружиною Президента України Оленою Зеленською, не обмежується оновленням підходів до харчування лише в школах, для садочків також передбачено низку змін і новацій. Так, з 1 вересня 2021 року перестають діяти, зокрема для закладів дошкільної освіти, звичні норми харчування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1591, а також спільний наказ Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України про організацію харчування. На заміну їм Уряд затвердив Норми та Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку — документ, спільний для садків, шкіл та інших закладів освіти. Основою нового підходу, закладеного в документі, є збагачення раціону дітей фруктами та овочами, молочними продуктами, м’ясом і рибою, обмеження кількості солі, цукру, жирів, хліба та картоплі, а також виключення ковбасних виробів, сосисок тощо. Важливою та довгоочікуваною зміною є можливість організувати дієтичне харчування для дітей з особливими дієтичними потребами, зокрема з непереносністю глютену та лактози. Тепер це чітко визначено документом та дає підстави закуповувати відповідні продукти харчування.
Водночас продовжує діяти Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, яка надалі буде оновлюватися відповідно до урядової постанови. У планах реформи, зокрема, розроблення примірного чотиритижневого сезонного меню для зручності закладів дошкільної освіти. Так, садочки зможуть обирати, чи самостійно формувати меню відповідно до нових норм харчування (при цьому обов’язково погоджувати його з територіальними органами Державної служби України з питань харчових продуктів та захисту споживачів), чи використовувати вже готове та рекомендоване Міністерством охорони здоров'я України (без погоджень). А поки ці документи розробляються, ознайомитися з тим, як організувати харчування за новими правилами, можна вже зараз в статті «Як організувати харчування в закладі освіти».
ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ - це збалансований раціон, який забезпечує організм усіма необхідними поживними речовинами для підтримки здоров'я, енергії та гарного самопочуття.
Годуємо дітей правильно
Про важливість здорового харчування відомо усім. Також не викликає сумніву, що збалансоване харчування важливе для фізичного та розумового розвитку дитини. Адже вживання правильних продуктів допомагає підтримувати оптимальну вагу, знижує ризик виникнення цукрового діабету та хвороб серцево-судинної системи. У поєднанні із активним способом життя, воно сприяє збереженню здоров’я – у дитинстві та майбутньому.
Але ж яке саме харчування можна вважати здоровим, а яке ні? Розібратись у цьому допоможуть декілька принципів здорового харчування:
Принцип 1. Енергетична цінність раціону має відповідати енерговитратам організму – це забезпечить стабільну нормальну вагу. Якщо ж їсти багато, вживати продукти з великою кількістю калорій і при цьому мало рухатись, виникне енергетичний дисбаланс – цього слід уникати.
Принцип 2. У добовому раціоні потрібно дотримуватись кількісного та якісного співвідношення продуктів – за основними харчовими та біологічно активними речовинами.
Принцип 3. Перевагу слід надавати свіжоприготованій їжі з мінімальним додаванням солі, цукру та тваринних жирів. Принцип 4. Слід дотримуватись режиму харчування та не забувати про здорову харчову поведінку.
Принцип 5. Ретельне дотримання правил безпеки харчування має супроводжувати дітей та дорослих кожного дня. Учені наполягають, що кожен прийом їжі та тарілка, яку ви ставите на стіл собі та своїм дітям, повинні містити:
1/2 вживаних продуктів мають складати овочі та фрукти. Більшість з них – у сирому вигляді. Бажано, щоб фрукти та овочі були сезонними. Зауважте, що картопля не відноситься до таких овочів, оскільки містить мало клітковини та має високий вміст крохмалю.
1/4 частина – цільнозернові продукти. До них відносять хліб з цільнозернової пшениці та висівок, макаронні вироби з борошна грубого помелу, різноманітні каші.
1/4 частина – здорові джерела білку. Це, в першу чергу, риба, м’ясо, птиця, яйця, бобові та горіхи, необхідні для життєдіяльності організму та росту дитини.
Основні принципи здорового харчування:
1. Різноманітність раціону
2. Перевага натуральним продуктам
- обирайте мінімально оброблені продукти
- уникайте великої кількості напівфабрикатів, продуктів з високим вмістом цукру, трансжирів і штучних добавок
3. Овочі та фрукти - основа раціону
- Рекомендується споживати 400 г овочів і фруктів на день
- бажано віддавати перевагу сезонним і локальним продуктам
4. Помірність у споживанні солі та цукру
- скоротіть споживання солі до 5 г на день (приблизно 1 чайна ложка)
- уникайте доданого цукру, обираючи натуральні альтернативи - мед чи фрукти.
5. Правильний розподіл білків, жирів і вуглеводів
- білки: включайте в раціон рибу, м'ясо, бобові, яйця, молочні продукти або рослині джерела (тофу, горіхи) .
Здорове харчування дитини
Однією з найвагоміших причин стану здоров’я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань і патологічних станів, зокрема недостатність мінеральних речовин та вітамінів, призводять до погіршення здоров’я дітей. Здорове харчування як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір приготування і вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства і впливає на стан здоров’я й у дорослому віці. Від місця, яке займає їжа в ієрархії цінностей дитини, від якості та кількості їжі, етики та естетики харчування залежить рівень культури харчування.
Серед значущих проявів нераціонального харчування у дітей виокремлюють:
надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів; дефіцит мікроелементів;
недостатнє вживання молочних продуктів, риби, овочів та інших продуктів. У дошкільному навчальному закладі загального типу дитина перебуває 9-10 годин поспіль та отримує організоване харчування (сніданок, обід, полуденок), що забезпечує її добову потребу в поживних речовинах та енергії приблизно на 75-80%.
Зверніть увагу! Якщо дитина не снідає, часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування, це призводить до виникнення надлишкової маси тіла. Багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння тощо. Чинники, що впливають на культуру харчування в сім'ї
Особливості культури харчування формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить своїх звичок і в подальшому житті. Тому для формування культури харчування передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на культуру харчування дітей: харчова поведінка батьків; приклад авторитетних для дитини людей; реклама продуктів харчування.
Вплив батьків у вихованні як позитивних, так і негативних смакових звичок дитини переважає вплив інших дорослих. Майже завжди культура харчування дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батькі постійно готують напівфабрикати або купують готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо батьки вважають, що саме це і є улюбленою їжею їхньої дитини.
Зверніть увагу! Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові уподобання матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї. Культура харчування авторитетних для дитини дорослих або інших дітей впливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії.
Особливості формування культури харчування дитини
Неофобія – це природний захисний механізм, що дає змогу дитині уникати вживання в їжу незнайомих та нових продуктів. Неофобія притаманна дитині від народження, проте у підлітковому віці її вплив слабшає, поступаючись експериментуванню з новими продуктами, напоями тощо. Пік неофобії припадає на вік від 2-6 років. До того ж хлопчики перебірливіші в їжі, ніж дівчатка. Виокремлюють такі причини неофобії: персональні (генетичні) чинники; сімейні та етнокультурні харчові традиції; соціальні впливи в організованому дитячому колективі. Окрім того, неофобія пов’язана із зовнішніми чинниками, зокрема різноманітністю доступної дитині їжі. Уподобання нового продукту збільшує бажання дитини скуштувати й інші незнайомі раніше страви. Подолання неофобії залежить від харчової поведінки оточення, а особливо – батьків. Спостерігаючи за тим, як інші їдять незнайомі страви, дитина поступово позбавляється страху перед новим. При цьому спостереження за оточенням впливає на дитину сильніше, ніж умовляння та розмови про їжу. Щоб позбутися неофобії, дітям зазвичай необхідно приблизно 15 разів спробувати новий продукт.
Чи можна змінити харчові уподобання дитини
Науково та експериментально доведено, якщо дитині, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, де старші діти, персонажі казок чи фантастичні герої їдять їх залюбки, то вона змінить ставлення до цих продуктів харчування. Після перегляду фільму більшість дошкільників, наслідуючи дії героїв, починають вживати овочі, від яких відмовлялися. Якщо вдома заведено сервірувати стіл та прикрашати страви, то дитина надаватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують. Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає «заборонені» продукти, рідше – «дозволені» й корисні, особливо, коли батьків немає поряд. Тому якщо необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини, один із способів це зробити – створити ситуацію їх штучного дефіциту. Сформувати культуру харчування дитини та сприяти ефективній організації харчування у ЗДО допоможе дотримання рекомендацій щодо формування культури харчування дитини.
Якщо дитина відмовляться від їжі
1. Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву, на кшталт: «Їж,а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.
2. Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми, аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятних звичок о культурі харчування.
3. Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.
4. Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки,підвищеної потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежить не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуації тощо.
5. Проконсультуйтесь з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірна перебірливість в їжі може причиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являються больові відчуття.
6. Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Запропонуйте дитині допомогу, озвчивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я допоможу тобі, давай погодую».
7. Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрости, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.
Як поліпшити апетит дитини
1. Не садіть дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і, зокрема, бажання їсти.
2. Можете увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дитині. Це сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм.
3. Стежте за температурним режимом. У приміщенні, де їдять діти, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.
4. Не примушуйте дитину сидіти за столом в очікуванні їжі – це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.
5. Під час годування дітей уникайте негативних емоцій та неприємних розмов між батьками.
6. Не сваріть дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.
7. Не виправляйте помилки дитини в грубій та різкій формі, на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дитини та її ставленні до процесу харчування.
- жири: обирайте корисні жири з авокадо, горіхів, оливкової олії, насіння. Уникайте трансжирів.
- вуглеводи: віддавайте перевагу складним вуглеводам, таким як цільнозерновий хліб, крупи, каші
6. Правильний режим харчування
- харчуйтеся регулярно, 4 - 5 разів на день невеликими порціями
- сніданок - найважливіший прийом їжі, що забезпечує енергію на початку дня
7. Достатнє вживання води
- випивайте від 1 л