Світлий Великдень є найважливішим і найрадіснішим святом у християн. Усі віряни цього дня радіють чудесному воскресінню Христа і збираються разом із рідними.
У 2025 році на світ чекає рідкісна подія. Уперше з 2017 року католики і православні відзначать свято в один день. Загалом це явище не таке рідкісне, проте в нинішньому десятилітті такого ще не траплялося.
Великдень - це християнське свято, у яке згадують воскресіння Ісуса після його страти на хресті. Торжество символізує спокуту гріхів людства і перемогу добра над злом. Його дата щороку змінюється, оскільки залежить від місячного календаря. Православний і католицький Великдень 2025 року настане 20 квітня.
Востаннє християни відзначали торжество разом 16 квітня 2017 року.
У наступних роках головне християнське свято відзначатиметься в такі дні:
у 2026 році - 5 квітня у католиків, 12 квітня у православних;
у 2027 році - 28 березня у католиків, 5 травня у православних;
у 2028 році - 16 квітня у всіх вірян.
Таким чином, Великдень 2025 в українців настане одночасно з іншими християнськими країнами. Але наші традиції святкування не схожі на жодні інші. До свята у нас заведено випікати паски з глазур'ю і фарбувати варені яйця. У церкві віряни моляться Богу та освячують кошик із продуктами.
Святий Миколай (також відомий як Миколай Мирлікійський та Миколай Чудотворець) — один з найшанованіших християнських святих. Також він улюбленець дітлахів, адже щороку в грудні приносить їм подарунки. За новим календарем день Святого Миколая відзначають 6 грудня (раніше було 19-го). Chas News розповідає легендарну біографію святого та як він став головним дарувальником під час зимових свят. Святий Миколай: біографія Чудотворця Біографія Святого Миколая як і більшості інших ранньохристиянських святих окутана таємницями. Сучасники про нього не згадували, так само не збереглися до наших днів і його твори. Перші церковні біографії Миколая Мирлікійського (принаймні відомі зараз) з'явилися за два століття після його смерті, коли культ святого став вже доволі популярним. І чим більше часу проходило, тим більше чудес та звершень йому приписували при житті. Відповідно до переказів, святий Миколай народився близько 270 року у місті Патар у римській провінція Лікія (на південному заході сучасної Туреччини). Його батьки були ревними християнами, а дядько, теж Миколай, за однією з версій, — єпископом сусіднього міста Мира. Майбутній святий виріс аскетичною та щедрою людиною, готовою у будь-який час прийти на допомогу. Великий спадок, отриманий після смерті батьків, він повністю роздав нужденним.
Головною обрядовою стравою Великодня є паска - здобний хліб продовгуватої форми, що випікався у спеціальних керамічних або металевих формах - пасківниках. Етнографи і священнослужителі досі сперечаються про походження цього звичаю: багато дослідників вказують на дохристиянське його походження (це фалічний символ, що уособлює родючість), а церква стверджує, що традицію пасхального хліба започаткували святі апостоли. Готували паски раніше в Страсну п'ятницю, оточивши цю обрядодію низкою заборон і прикмет. Наприклад, поки замішане для паски тісто росте, його накривають рушником, і зверху у вигляді хреста ставлять свячену напередодні в неділю вербу. А перед тим, як поставити паску пекти, у форму кладуть навхрест два колоски освяченої на останню Трійцю пшениці. Садовлять паску і виймають її з печі з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері і не брязкотів посуд. Якщо верх паски западе або вона виявиться порожньою всередині, то це віщує нещастя — хтось, кажуть, помре цього року. Існує також переконання: якщо до оселі, коли господиня вийматиме з печі паску, зайде хтось чужий — то поганий знак. Пропоную вам кілька рецептів великодніх пасок (від найдавнішого до сучасного), які не раз були випробувані в моїй родині.
З Різдвом пов'язано багато традицій та обрядів.
Сьогодні згадаємо головні традиції святкування Різдва в Україні:
Піст. За 40 днів до Різдва починається Різдвяний піст – один з найтриваліших у році. За суворістю він не займає перше місце, але триває 40 днів і необхідний, щоб очистити душу й тіло перед Різдвом Христовим. Під час Різдвяного посту дозволені будь-які овочі та фрукти, каші, бобові, гриби, в більшість днів дозволяється їсти рибу. В пост не можна уживати м'ясо, яйця, сир, молочні продукти, вершкове масло.
Святий вечір. 24 грудня традиційно святкують Святий вечір, обов’язковим атрибутом якого є 12 пісних страв на столі. Існують дві версії трактування цього числа: за однією – це кількість апостолів, а за іншою – кількість місяців у одному році.
Кутя. Головною стравою вечора є кутя (варена пшениця, змішана з маком і медом, волоськими горіхами, родзинками). А після застілля з родиною прийнято нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви й йшли в гості на декілька годин, але потім обов’язково вертались додому аби зустріти ранок Різдва з сім’єю. Після обіду вже могли навідати бабусь та дідусів, що живуть окремо або інших родичів.
Дідух. Головною прикрасою будинку є дідух – сніп пшеничних стебел, який символізує дух наших предків та є символом добробуту, багатства, оберегом роду. Вважається, що в ці святі дні наші предки повертаються, щоб провести час зі своїми родинами. Дідух ставлять на найпочесніше у хаті місце — під образами.
Колядки. З вечора 24 грудня прийнято колядувати з великою зіркою в руках: колядники наспівують різдвяні колядки. Хлопчики та дівчата готують спеціальні пісні та вірші, які вони беруть з дому до дому, розважаючи своїх сусідів в обмін на солодкі подарунки та монети. Вважається, що чим більше колядників прийде в будинок, тим більше достатку й багатства буде у сім’ї протягом наступного року.
Ворожіння. Традиція ворожити у ніч на Різдво, давніша, ніж саме Різдво в Україні. Багато хто вважає, що ворожити у цей день не можна, а інші, навпаки, вірять у велику силу свята, а також у те, що ворожіння у Святвечір допоможуть дізнатись майбутнє. Дівчата в Україні й сьогодні ворожать на свою долю, аби з’ясувати, чи вийдуть заміж, та ім’я майбутнього нареченого. Також вважаються пророчими сни з 24 на 25 грудня. Ранок 25 грудня починається з того, що люди вітають один одного фразою «Христос народився!» і відповіддю «Славімо Його!» Цього дня люди йдуть до церкви на різдвяну молитву, а потім збираються в колі родини. Цього дня люди більше не обмежуються пісною їжею.
